Моя родина у світлинах

В Україні говорять: «Без сім'ї немає щастя на землі», «Із родини йде життя людини». Саме в сім'ї ми робимо свої перші кроки, навчаємося любові і добра, у родині вчимося шанувати своє коріння, свою землю, берегти пам'ять родоводу. Рідні люди - найближчі, це наш маленький світ, в якому тепло, любов, ласка, затишок.

Уже декілька років поспіль ми працюємо над проектом створення школи-родини. Саме в рамках цієї програми проводилося чимало цікавих, корисних заходів. Андріївські вечорниці, туристичні походи, екскурсії, цікаві зустрічі…

Дружна сім'я п’ятикласників також вносить свою лепту. У створенні шкільної родини під керівництвом своєї уважної, доброзичливої вчительки Ференц Лариси Вікторівни. Вона, як справжня матуся, до кожного учня знайде і добре слово, і тактовно вкаже на недоліки. Толерантність у всьому і до всіх притаманні цій молодій, але мудрій вчительці./Files/images/shklna_rodina/SDC18842.JPG

Шкільний бібліотекар Валентина Петрівна та класний керівник Лариса Вікторівна запропонували провести у класі незвичайну «живу» газету «Моя родина у світлинах». П’ятикласники із захопленням узялися готувати захід.

Про берегиню роду, найріднішу, найдорожчу для дітей людину – матусю, про господаря, голову дому – тата, про всевміючу, лагідну бабусю, мудрого дідуся розповідали учні класу. Власюк Станіслав підготував цілу стінну газету зі світлинами своєї дружньої родини. Гах Валерій, представила родинне дерево, коріння якого простежила аж до четвертого коліна. Не залишила нікого байдужим і розповідь Гриб Ані про свою бабусю Олену, яка після закінчення Київського інституту легкої промисловості працювала у столичному Будинку Мод і шила концертні костюми для відомої співачки, Героя України Софії Ротару. А бабуся Зінченко Марії була відомим на Волині працівником сільського господарства, ланковою, нагороджена орденом і почесними грамотами.

Звучали на заході і пісні про рід, родину, родове дерево:

З роду в рід кладе життя мости,

Без коріння саду не цвісти,без стремління човен не пливе,

Без коріння сохне все живе.

Так співає Ніна Матвієнко в пісні «Сік землі».

Відмінниця класу Настя Лаврентій навіть прочитала власний вірш «Моя сім'я»:

Моя сім'я є невеличка: тато, мама, я, сестричка

Я свою сім'ю ціную.

Хоч сестричка й вередулька

Та весела сміхотулька.

Разом граємось, гуляєм,

Мамі з татом помагаєм.

Любим ми відпочивати

Чи на Світязь, чи в Карпати,

Можем просто у село,

Щоб бабусі сумне не було.

Моя сім'я спортивна

Дуже позитивна.

Таку я всім бажаю,

Бо найкращу маю!

«Родина, рід – які слова святі;

Вони потрібні кожному в житті», - продовжувала захід шкільний бібліотекар і зробила огляд літератури біля виставки книг відомого етнографа, письменника, найкращого в Україні популяризатора українських родинних цінностей, їх звичаїв і обрядів Василя Скуратівського. Валентина Петрівна наголосила на тому, що якщо дитина з малечку не засвоїть родовідних цінностей, то може на все життя залишатися людиною, яка не знатиме свого роду-племені, чиїх батьків він син, чия дитина.

Ще одну сторінку «живої газети» про життя класу та з привітальним словом на честь іменинниці, улюблениці класу Христини Гоменюк перегорнула класний керівник Лариса Вікторівна. Діти дружньо , від щирого серця привітали однокласницю.

Атмосфера невимушеності, сімейного затишку панувала під час всього заходу, який поклав ще один камінчик у створення нашої школи-родини.

Ярощук Аліна, учениця

9 класу ЗОШ № 4,

член гуртка юних журналістів

Кiлькiсть переглядiв: 643

Коментарi