Поради психолога на час карантину

/Files/images/psiholog/па.jpg

Як зберегти спокій, читаючи новини про посилення заходів безпеки через пандемію коронавірусу в світі, та що робити, якщо все ж накриває хвилею паніки

11 березня ВООЗ оголосила пандемію у зв'язку з поширенням коронавіруса в світі.

В Україні, як і в багатьох інших країнах, ввели карантин.

Ми живемо в інформаційному потоці, який зараз переповнений негативними новинами і прогнозами, пов`язаними з епідемією коронавірусу. Проте життя триває і вимагає від нас тверезої оцінки ситуації й адекватності. Як зберігати спокій і не піддаватися паніці?

Ось кілька порад:

Дбайливо ставтесь до себе та своїх близьких

"Криза – це ресурсний стан, головне прибрати присмак катастрофи. Під час кризи добре вчитись чомусь новому. Вчитися про себе піклуватись. Вчитися робити емоційну профілактику. Вчитися робити інформаційний детокс. Вчитися аналізувати отриману інформацію і робити з неї висновки. Перед тим, як вдарити людину, яка кашляє, варто задуматися, що вам це насправді дасть? Вірус від цього точно не відступить. А якщо ви подбаєте про себе, дотримуватиметесь правил гігієни і та загальних рекомендацій, які зменшують ризик заразитись, шанси йому протистояти суттєво зростуть".

Під час епідемії дотримуйтесь рекомендацій ВООЗ.

Знання про те, як правильно поводитися у критичній ситуації, знижує тривогу.

Гігієна – це важливо. Часто і ретельно мийте руки водою і милом.Якщо немає можливості помити руки – використовуйте спиртовмісний антисептик для рук. Не торкайтеся брудними руками очей, носа чи рота. Уникайте тісного контакту з хворими людьми та натовпу.

/Files/images/psiholog/миємо руки.png

Хвилюватися — нормально

Реакції, що ми бачимо зараз у суспільстві — дуже закономірні, адже коли є загроза життю, про яку застерігають у всьому світі — це не може не викликати реакцій. Такий психологічний тиск ніби “вмикає” наш рептилоїдний мозок (амигдаливидне тіло — ділянка головного мозку, що відповідає за реакцію на виживання) і організм людини переходить у стан “бий або втікай”.

Запасання продуктами, надмірна роздратованість, страх перед невідомим — це все наслідок проживання стресу та кризової ситуації. Відчувати страх та паніку в цій ситуації — нормально, оскільки це нормальна реакція на ненормальні події.

Намагайтеся не блокувати свої почуття

"Відключити почуття" означає перестати бути в контакті з собою. А це значить, рано чи пізно почуття дадуть про себе знати, тільки їхня сила може стати деструктивною.

Легалізація негативних емоцій знижує напругу, психіка перестає "викручуватися" від необхідності постійно тримати почуття під замком.

Отже, боятися – нормально, відчувати безсилля, сумувати – теж.

Що робити, якщо тривога зашкалює?

Поглинаючи велику кількість інформації, ми піддаємося так званій соціальній тривозі.

Завдяки інтернету і соцмережам, події, що відбуваються на іншому кінці планети, сприймаються так, ніби вони відбуваються у нас вдома. Така розмитість кордонів посилює занепокоєння і почуття незахищеності.

Справитися з ними допоможе елементарна інформаційна гігієна. Намагайтеся обмежити кількість інформації, яку ви споживаєте, зменшіть кількість часу, проведеного за читанням новин і в соцмережах.

Оберіть ті джерела інформації, яким довіряєте, і відправте у бан тих, хто розганяє паніку.

Якщо потік новин викликає паніку – це може означати, що у вас елементарний інформаційний передоз. Тут важливо вимкнути телевізор/комп'ютер і відповісти собі на питання "Скільки часу я проводжу в електронних приладах, які показують мені новини? Чи точно це правдиві і достовірні новини? Що я можу зробити з цією інформацією для себе і своїх близьких?",
– наголосила вона.

Згадайте, які важливі для себе речі ви відкладали. "У зв'язку з тим, що відмінилися масові заходи, з'явилася прекрасна можливість почитати давно відкладену "на потім" книгу, подивитися щось, на що не вистачало часу, поцікавитися чимось новим чи з достовірного джерела щось дізнатися про проблему, яка зараз хвилює", – зазначила психолог.

Дозвольте собі позитив. Переглядайте легкі і позитивні фільми, читайте надихаючу літературу. Хоча б на час обмежте себе у постапокаліптичних фільмах та серіалах, сюжет яких перекликається із тим, що відбувається зараз. Їхній перегляд лише підсилить ваші тривожні фантазії і сильніше дестабілізує емоційний стан.

Що робити із бажанням запасатись продуктами?

Включити режим раціонального і дбайливого ставлення до власних фінансів. І реагувати на бажання запасатись продуктами відповідно.

Механізм, який тягне нас магазини змітати все з полиць - це наша пам'ять. Поколіннями на території нашої країни послідовно траплялись перебої з продуктами, спровоковані різними кризами. Це були кризи, які не входять у наш звичайний побутовий досвід: війни, колективізації, перерозподіли. Кожна з них позначалась або на наявності продуктів, або на можливості населення придбати ці продукти. Ось це "про запас", вироблене поколіннями, у нас спрацьовує моментально,
– пояснюють психологи.

За словами психологів, якщо виникає бажання терміново бігти у найближчий магазин – потрібно відповісти собі на питання: "Чи можу я собі дозволити зробити якісну закупівлю на тиждень? Що мені дійсно необхідно на тиждень?".

Пам'ятати, що на сьогодні в країні не введено тотальний карантин, це превентивний захід, магазини продовжують працювати у звичайному режимі, на дефіцит товарів там поки що нічого не вказує. І після цього – спокійно купувати продукти на тиждень.

Як заспокоїтись після перегляду новин?

Для того, аби опанувати негативні емоції які виникли після перекладу або прочитання новин, психологи радять кілька простих та дієвих вправ:

  • Відійдіть від комп’ютера чи телевізора. Встаньте рівно. Кілька хвилин виконуйте дихальну вправу: вдихаємо протягом трьох секунд, потім затримуємо дихання на дві секунди, і повільно видихаємо протягом чотирьох секунд.
  • Погудіти паровозиком. Відійдіть від комп’ютера чи телевізора. Складіть губи трубочкою і видайте протяжний звук "Уууууу", подібний до звучання паровозу.
  • Відійдіть від комп’ютера чи телевізора. Випийте води. Подихайте. Дайте собі відповідь на питання: "яку інформацію я зараз отримав?", "Що зі мною відбувається?", "Що мені хочеться робити?".
    "Зазвичай у відповіді на питання "Що робити?" включається один з імпульсів виживання: хочеться або бігти, або боротися, руйнуючи все навколо, або завмерти. Якщо хочеться бігти – закрийте очі, і уявіть, як ви біжите, ніби лань або будь-яка інша тварина, яка вам подобається. Якщо хочеться боротися і порвати всіх – візьміть папір (рушник, олівець, щось таке, що не шкода) і рвіть".
  • Відійдіть від комп’ютера чи телевізора. Перерахуйте вголос: п'ять предметів, які ви бачите; чотири звуки, які чуєте; три відчуття у тілі; два запахи, які зараз відчуваєте та один смак. Ця вправа дає можливість повернутися у реальність, відволіктись від тривожних фантазій та заспокоїтись.
  • Підійдіть до вікна і вголос дайте собі відповідь на питання "Що ти бачиш?".
    "Якщо ви на роботі і вам незручно перед колегами говорити вголос – значить ви близькі до реальності. Людині, яка повністю занурилися світ своїх тривожних фантазій, буде абсолютно фіолетово, хто і що про вас подумає. Побачити, що відбувається за вікном – люди гуляють, машинки їздять, дощ падає – допомагає розділити фантазії і реальність".

Сон . Фізичні навантаження (так-так!). Регулярна здорова їжа. Задоволення, улюблені заняття, хоббі.

Всі ці речі здаються банальними, але допомагають справлятися навіть з сильними стресами.

Недостатній сон і погана його якість – один з головних супутників депресії. А безперервний (бажано не менше 8 годинний) сон піднімає настрій, зміцнює пам'ять і знижує больові відчуття.

Автор популярної книги "У пастці депресії" Алекс Корб пояснює, як під впливом сильного або тривалого стресу порушується робота мозку і формується "спадна спіраль" депресії.

"Зменшити ефект стрес-факторів можна по-різному: фізичною активністю, прийняттям рішень, поліпшенням гігієни сну, споживанням екологічно чистих продуктів, проявом почуття подяки по відношенню до оточуючих і розвитком соціальних зв'язків", – зазначає він.

До речі, додатковий час для читання і навчання може стати непоганим бонусом під час карантину.

«Острівки безпеки»

Якщо ж взяти до уваги той факт, що ми не знаємо, коли точно закінчиться пандемія, то мусимо адаптуватися та вчимося зберігати спокій. Тому я пропоную декілька практик, котрі здатні повернути нас до власних “острівків безпеки”, що допоможуть пережити цю кризу.

Кожен з нас має позитивний досвід, який зміг сформувати в кожного з нас так звані “острівки безпеки” — це ресурси, за допомогою яких ми здатні впоратись із досить складними ситуаціями. Як віднайти ці ресурси у собі? Спробуйте пригадати ті позитивні моменти, коли вам вдалось впоратись з труднощами. Спробуйте пригадати тих людей, котрі були поруч із вами та допомогли пережити стресс. Якщо їх зараз уявити поруч із вами, то щоб вони сказали вам? Як підтримали би вас?

Вправи для тренування спокою

Якщо ж у вашому житті трапилось так, що такого позитивного досвіду було недостатньо, то варто створювати нові острівки безпеки, будувати внутрішній “Стоунхендж” всередині самого себе саме тепер. Що ж можна робити? Формуйте свою “радість та задоволення” щодня, використовуючи дуже прості та доступні речі.

Дихання та м’язова релаксація

Глибоке дихання та усунення м’язевого напруження допомагають організму припинити виділяти гормон стресу та почати розслаблятися. Проста вправа на кшталт “Глибокий вдих (рахуйте: 1-2-3), затримка дихання\напруження м’язів (1-2-3), глибокий видих (1-2-3), не дихаємо\розслабляємось (1-2-3)”. Виконуйте цю вправу протягом декількох хвилин і ви помітите зміни свого емоційного стану.

Фокус на позитиві

Наш мозок, з одного боку, — геніальна машина, а з іншого — дуже «лінива» система. Дуже-дуже. І якою інформацією ми будемо його наповнювати — так ми будемо себе почувати. Спробуйте використовувати “щоденник позитивних дій” — щовечора називайте собі (або в колі сім`ї за вечерею) 10 позитивних речей, з якими ви зустрілись протягом дня. Вони можуть бути мінімальними, але вони повинні бути (навіть смішний кіт, якого ви побачили по дорозі на роботу — теж буде позитивною подією). Тобто ми вчимо мозок думати позитивно та фокусуватись на доброму.

Ритуали

Дотримуйтесь ритуалів та важливих для вас моментів. Вранішня кава, молитва, зустріч із подругами — це все те, що здатне повернути нас до життя та сказати, самому собі: “Не все так погано!”

Ні ви, ні я — ніхто з нас не може контролювати те, що може далі підкинути нам життя. Але ми здатні справлятися із ситуаціями у здоровий спосіб, отримуючи досвід та віру у себе!

Інформацію подано практичним психологом Усійчук О.П.

Бажаю всім здоров’я та душевного спокою!

Кiлькiсть переглядiв: 72

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.