Моральне виховання дітей: основні етапи й поради батькам

Олена, мати 8-річного Євгена, розповідає, що одного разу її син приніс зі школи нову ручку. Він сказав, що знайшов її в класі на підлозі, а тому взяв собі. Олена пояснила Євгенові, що так чинити не можна й порадила віддати ручку вчителю, щоб він з'ясував, чия вона. Спочатку Євгену це не сподобалося, але коли Олена пояснила, чому саме правильно віддати ручку її власнику, він погодився.

Батьки й учителі мусять виховувати в дітей моральні принципи, пояснювати їм, які вчинки є правильними, а які – ні. Розуміння моральної поведінки та вміння діяти правильно багато в чому залежать від оточення, у якому зростає дитина, а також від її емоційних, пізнавальних, фізичних і соціальних навичок.

Розгляньмо основні етапи морального розвитку дітей та спробуймо з’ясувати, як саме батьки можуть прищепити дитині моральні цінності.

Що таке моральність

Моральність – це здатність бачити різницю між правильними й неправильними намірами, думками, вчинками й поведінкою. Моральний розвиток дитини пов'язаний із поняттями про мораль, які людина пізнає з дитинства і впродовж усього дорослого життя.

Батьки повинні прищепити дитині ці поняття – це основна мета всього процесу виховання.

Етапи морального розвитку дітей

Моральний розвиток дитини відбувається поступово, починаючи з дитячого й триваючи у підлітковому та старшому віці. Розгляньмо докладніше основні етапи цього процесу:

1. Дитинство

Немовлята не розуміють моральних принципів. Розуміння ними, що правильне, а що ні залежить від їхніх почуттів і бажань. Провівши 9 місяців у лоні матері, немовля очікує, що мама й далі задовольнятиме його потреби. Від їх задоволення залежить те, як немовля розуміє правильне й неправильне:

· почуття голоду й самотності є дискомфортними для дитини, тому вона вважає їх неправильними;

· коли мама піклується про дитину, обіймає і годує її, малюк робить висновок, що це правильно, а якщо мама не відповідає на його потреби, відчуває страх і робить висновок, що це неправильно.

2. Раннє дитинство (2–3 роки)

У цьому віці дитина починає розуміти, що інші люди теж мають права й потреби. Однак вона ще не усвідомлює різниці між добром і злом. У 2­–3-річному віці малюк може відчувати провину й дотримуватися моральної поведінки, заснованої на емпатії. Ґрунтуючись на реакції батьків, дитина розуміє необхідність слухатися їх, оскільки:

· дитина знає, що забирати іграшки в молодшого брата – погано, тому що за це батьки можуть її покарати;

· вона не розуміє, чому не можна штовхати однолітків, але знає, що буде за це покарана;

· дитина зазвичай дотримується встановлених правил, щоб уникнути покарання.

3. Дошкільний вік (3–5 років)

У цьому віці дитина переймає сімейні цінності. Відзначимо деякі закономірності цього процесу:

· оскільки правила й норми необхідні для підтримання дисципліни в сім'ї, вони стають важливими і для дитини;

· дитина очікує, що батьки або інші дорослі контролюватимуть ситуацію;

· вона розуміє ролі дитини й дорослого й очікує, що дорослі будуть її контролювати;

· вона розуміє, що вчинки мають наслідки;

· позитивне виховання дає змогу встановлювати зв'язок із дитиною, і вона поводиться добре. Якщо такого зв'язку немає, дитина діятиме на основі своїх почуттів, доки її не спіймають на поганій поведінці.

4. Шкільний вік (7–10 років)

Із семирічного віку діти починають сумніватися, чи ідеальними є батьки, вчителі та інші авторитетні люди. Особливості цього етапу такі:

· дитина чітко розуміє, що повинна і що не повинна робити. Вона прагне брати участь у встановленні правил;

· у дитини формується почуття справедливості, вона розуміє необхідність існування правил;

· вона усвідомлює, що діти мають свої права, і розглядає правила, виходячи з того, підходять вони їй чи ні.

5. Підлітковий вік (11–16 років)

Наближаючись до дорослого віку, дитина починає розвивати власні моральні цінності, аналізуючи і ставлячи під сумнів цінності, які прищеплюють їй батьки:

· підліток розширює горизонти своїх моральних принципів і розуміє правила як набір корисних для всіх людей соціальних орієнтирів;

· дитина цінує правила, але обговорює їх;

· підліток виявляє інтерес до того, що становить суспільну користь, оскільки в цьому віці розвивається здатність дитини до абстрактного мислення;

· підліток починає розуміти, що його рішення впливають на людей довкола нього;

· підліток прагне, щоб однолітки його приймали, для цього він може міняти свої моральні принципи;

· таким чином, думка дитини змінюється від «я роблю так, тому що вважаю це правильним» до «я роблю так, тому що так прийнято в моїй родині» і далі – «я роблю так, тому що це правильно».

Моральний розвиток дитини – більш складний процес, ніж засвоєння сімейних цінностей. У психології існують різні теорії, що пояснюють моральний розвиток дитини.

моральне виховання

Навчання дітей моральної поведінки

Рідний дім - найкраща школа для навчання моральної поведінки! Вашій увазі пропонуються 10 порад щодо виховання дітей від Мішель Борба - доктора педагогічних наук, консультанта у сфері освіти й автора книги «Будівництво морального інтелекту: сім головних цінностей, які навчають дітей правильної поведінки». На її семінарах для педагогів і батьків побували вже понад півмільйона учасників.

1. Присвятіть себе вихованню морально-етичної поведінки дитини

Наскільки важливо для вас виховати дитину з певними моральними поглядами та переконаннями? Це дуже суттєве питання, адже дослідження показують, що батьки, які піклуються про моральне виховання своєї дитини, як правило, досягають у цьому успіху, оскільки вони покладають на себе зобов'язання і докладають до цього максимум зусиль. Якщо ви дійсно хочете виховати дитину належним чином, то забезпечте свою особисту участь і не зупиняйтеся до того часу, поки не побачите бажаного результату.

2. Будьте гідним моральним прикладом

Батьки - це найперші й найвпливовіші моральні вчителі для своїх дітей, тому переконайтеся, що та моральна поведінка, яку ваші діти переймають від вас, і є той приклад, наслідування якого вам би хотілося досягти. Постарайтеся зробити своє власне життя живим наочним прикладом гідної моральної й духовної поведінки. Кожен день запитуйте себе: «Якби моя дитина могла бачити тільки мою поведінку, який приклад вона б отримала?». Відповідь часто буває вельми повчальною і спонукає до роздумів.

3. Сформулюйте власні переконання й діліться ними

Перш, ніж формувати систему моральних цінностей у дитини, чітко накресліть для себе те, у що ви вірите самі. Виділіть час, щоб обміркувати свої цінності та переконання, а потім постарайтеся регулярно ділитися ними, щоб дитина могла розуміти й відчувати, чому в тій чи іншій ситуації ваші дії виправдані. Зрештою, за межами сім'ї вона буде чути безліч різних тверджень, що йдуть врозріз з вашими принципами, тому дуже важливо, щоб вона засвоїла ваші моральні норми. Серіали, фільми, преса, література, сповнені моральних проблем і питань, можуть слугувати матеріалом для обговорення з дитиною ваших переконань та цінностей.

4. Використовуйте для навчання поточні моменти

Кращі навчальні моменти - це не штучно змодельовані ситуації, заплановані заздалегідь, а життєві, що трапляються спонтанно й несподівано. Помічайте моральні проблеми, щоб поговорити про можливість їх потенційного виникнення та усунення в майбутньому. Скористайтеся цими моментами, оскільки вони допоможуть вашій дитині розвинути в собі тверді моральні переконання, які протягом всього життя будуть визначати її поведінку.

5. Використовуйте дисципліну як моральний урок

Чітко та виважено сформульовані правила дотримання дисципліни гарантуватимуть, що дитина не тільки усвідомлюватиме, чому її поведінка була неправильною, але й допоможуть уникнути дій та вчинків, що не узгоджуються з уже усталеними нормами моралі. У свою чергу, використання правильної форми питань дозволяє дітям розширити здатність сприймати точку зору іншої людини й розуміти наслідки своєї поведінки. Тому допоможіть дитині поміркувати над такими запитаннями: «Чи правильним був мій вчинок? Що я повинен зробити наступного разу?». Так ваша дитина зможе вчитися на своїх помилках і морально рости. Пам'ятайте, ваша кінцева мета - це відучити дитину від вашого керівництва, щоб вона могла діяти, керуючись власними переконаннями.

6. Очікуйте поведінку, яка відповідає вашій системі моральних цінностей

Результати дослідження доволі однозначні та переконливі: поведінка дітей з дотриманням моральних норм є наслідком цілеспрямованого та виваженого впливу батьків, сподівання на відповідне поводження дитини. Ваше очікування формує норму її поведінки, а також дозволяє недвозначно зрозуміти, що для вас це цінно. Важливим моментом є мотивація поведінки дитини. Цього можливо досягти лише за довірливої сприятливої атмосфери в родинному колі. Формулюйте, озвучуйте в сім’ї ваші моральні норми та очікування, потім послідовно підсилюйте їх до того часу, поки ваша дитина засвоїть їх настільки, що вони стануть також і її власними правилами.

7. Відображайте поведінкові ефекти

Дослідники зазначають, що одна з кращих практик, що формують основи моральної поведінки, полягає в тому, щоб показати, який вплив здійснює поводження вашої дитини на іншу людину. Таким чином, ви будете сприяти її якісному моральному зростанню. Наприклад, скажіть: «Бачиш, ти змусив її плакати». Або ж акцентуйте увагу на почуттях «жертви»: «Тепер вона погано себе почуває». Сенс в тому, щоб допомогти дитині по-справжньому уявити собі те, що відбувається в цей час з «жертвою», подумки побувавши на її місці, отже, дитина стане більш чутливою до того, як її поведінка здатна впливати на інших людей.

8. Закріпіть моральну поведінку

Один з найпростіших способів допомогти дітям освоїти нові моделі поведінки - це закріпити їх у той момент, коли вони відбуваються. Спостерігайте за дитиною, і за слушної нагоди відзначте її хорошу поведінку, поясніть, в чому полягав позитив її вчинків. Дайте зрозуміти, що вас це радує й тішить.

9. Щодня ставте моральність в пріоритет

Діти не навчаться бути моральними, якщо лише читатимуть про це в книжках. Потрібен життєвий досвід, щоденні маленькі добрі справи. Заохочуйте дитину протягувати руку допомоги, нехай вона відчує, які приємні зміни при цьому відбуваються в її внутрішньому світі. Також завжди допомагайте розпізнавати позитивні емоції інших людей, викликані тим чи іншим позитивним вчинком. Реальна мета - щоб діти стали все менш і менш залежними від вказівок і керівництва дорослих шляхом включення морально-етичних принципів у своє повсякденне життя. Це може відбутися тільки в тому випадку, якщо батьки знову і знову підкреслюють важливість цінностей і чеснот, а їхні діти мають можливість наслідувати дорослих та формувати свою систему моральних цінностей.

10. Ознайомте із золотим правилом

Навчіть дитину золотому правилу, яким століттями керувалися багато цивілізацій - «ставтеся до інших так, як ви хочете, щоб вони ставилися до вас». Нагадайте, що, перш ніж діяти, потрібно запитати себе: чи хочу я, щоб зі мною хтось вчинив так? Це допоможе дитині подумати про свою поведінку і її наслідки для інших людей. Нехай це правило стане найголовнішим гаслом для всієї вашої сім'ї.

моральне виховання

Міфи про моральне виховання дітей

Батьки – це найперші інструктори в питаннях моральності для своїх дітей, але батьки не завжди використовують свій вплив через помилкове розуміння деяких аспектів виховання. У цілому, існує сім виховних міфів, які особливо згубні для морального IQ дитини, тобто для її морального інтелекту.Поняття «моральний інтелект» введено в науковий обіг у 1994 році американським філософом Босом (Джой), який при цьому спирався на дослідження психолога Говарда Гарднера, який розробив теорію «множинного інтелекту» й описав сім його видів.Бос виділив чотири компоненти морального інтелекту: винесення моральних суджень, прийняття моральних рішень, розуміння можливих наслідків ужитих конкретною людиною дій та усвідомлення моральних цінностей (емпатія, моральна чутливість та інші).

Міф 1: моральний інтелект розвивається природним шляхом

Одне можна сказати напевно: діти не народжуються з високою моральністю. Моральний IQ треба розвивати. Краща школа для навчання важливих якостей цільної натури – це рідний дім, сім'я. Найчастіше батьки думають, що ці навички та особистісні риси розвиваються природним шляхом, але це велика помилка. Для того щоб діти набули стійких моральних принципів та переконань, батьки повинні цілеспрямовано моделювати, підкріплювати та вчити дітей чеснот і принципів, що є складовими морального IQ. Якщо цього не робити, діти, швидше за все, не набудуть відповідних моральних переконань і стануть морально беззахисними та вразливими.

Міф 2: якими діти виростають, залежить від генетичної схильності

Більшість з нас погодяться з тим, що існують деякі «даності», які ми не можемо змінити в наших дітях, такі як їхня генетична будова та вроджений темперамент. Але навіть вони підлягають коригуванню. Дослідження підтверджують це. Дванадцятирічне дослідження сімдесяти двох пар генетично пов'язаних підлітків доводить, що їхні біологічні схильності можуть або розвиватись, або пригнічуватися залежно від реакції батьків. Висновок: біологія – це не доля, але лише в тому випадку, якщо батьки розуміють, що велика частина відповідальності за виховання дітей гідними й моральними людьми лежить саме на них – батьках. Якщо ставитись до дітей відповідно і свідомо вчити їх моральних принципів і переконань, вони, швидше за все, стануть високоморальними людьми, і дослідження це також підтверджують. Але перший важливий крок полягає в розумінні батьками того факту, що саме від них залежить, якими виростуть їхні діти.

Міф 3: моральні переконання закладаються в ранньому підлітковому віці

Дослідження підтверджують, що етичне зростання – це безперервний процес, що охоплює весь період життя наших дітей. Насправді, сучасні дослідження стверджують, що частина мозку, відповідальна за формування свідомості й високої моралі, повністю розвивається в чоловіків до 21-у року. Юнацькі роки – це той вік, коли діти при прийнятті складних моральних рішень найбільше потребують наставництва дорослих. Тому зусилля батьків при вихованні моральності повинні бути безперервними й не припинятись у підлітковому віці, тобто в той період, коли батьки часто помилково вважають, що моральний розвиток дитини зупинився.

Міф 4: однолітки здійснюють більший вплив на моральний стан дитини, ніж батьки

Результати досліджень показують, що хоча однолітки й мають величезний моральний вплив, батьки впливають на своїх дітей у найбільш важливих питаннях моралі, таких як релігія, освіта й моральні цінності. Вплив однолітків більше відбувається на побутовому рівні, наприклад, у таких питаннях, як розваги, вибір музики або одягу. Батьки повинні зрозуміти, що вони можуть і повинні впливати на моральний розвиток своїх дітей, оскільки тісніше пов'язані з ними. Висновок: однолітки здійснюють вагомий моральний вплив на дитину тоді, коли батьки допускають це. Сьогодні батьки просто не можуть дозволити собі припуститись такої помилки.

Міф 5: інтелектуально обдаровані діти обов'язково виростають моральними людьми

Інтелект не гарантує моральної поведінки. Якщо вам потрібні докази, просто подумайте про таких блискучих лідерів, як Гітлер, Сталін, Ленін. Якщо батьки хочуть домогтись успіху у вихованні високоморальних дітей, вони повинні допомагати своїм дітям не тільки морально думати, а й чинити морально. І це означає, що вони повинні свідомо вчити своїх дітей найважливіших навичок морального IQ, таких як урегулювання конфліктів, співчуття, милосердя, прояв емпатії, управління гнівом, уміння справедливо домовлятись, використовувати самоконтроль тощо. Ми усвідомлюємо, що справжня суть характеру визначається діями, а не просто думками. Якщо діти не знають, як діяти правильно, їхній моральний розвиток неповноцінний. І це знання залежить не від їхніх інтелектуальних здібностей, а від того, чого їх навчили.

Міф 6: моральне зростання починається у шкільному віці

Багато батьків помилково чекають того часу, коли їхнім дітям виповниться 6 або 7 років, так званого свідомого віку, щоби почати формувати їхній моральний IQ. До цього віку формуються якості низької моралі, які дуже важко перевиховувати. Правда полягає в тому, що батьки можуть почати розвивати моральність у своєї дитини вже з ясельного віку. Хоча в цьому віці діти зазвичай не мають достатніх когнітивних здібностей для усвідомлення й засвоєння складної моральної аргументації, але саме в ньому зароджуються основні моральні принципи, такі як здійснення самоконтролю, справедливість, повага, співчуття та співпереживання. Таким чином, чим раніше батьки починають культивувати моральні якості своїх дітей, тим більше ймовірність того, що діти виростуть високоморальними людьми.

Міф 7: попередні покоління не будували в дітей моральний IQ, тому батькам у наші дні не треба цього робити

Сьогоднішні діти виховуються в більш морально нездоровій атмосфері, ніж попередні покоління, і відбувається це із двох причин. По-перше, ряд життєво важливих соціальних факторів, які формують морально цілісний характер дитини, повільно руйнується: наставництво й контроль дорослих над дітьми, приклади високоморальної поведінки, духовна чи релігійна підготовка, повноцінні дорослі стосунки, індивідуальне навчання, чіткі національні цінності, підтримка суспільства, стабільність та адекватність батьків. По-друге, наші діти піддаються постійному впливу ззовні, що йде врозріз із цінностями, які ми намагаємось їм прищепити. Обидва ці фактори ускладнюють виховання моральних дітей. Сьогоднішні батьки більше не можуть сидіти склавши руки та вважати, що їхні діти самі стануть порядними людьми. Свідоме прищеплення моральних чеснот та якостей, які розвивають у дітей високий моральний IQ, –- це найкраща гарантія того, що діти у своєму житті будуть керуватись моральними принципами. Перший крок, який варто зробити батькам, щоб діти виросли моральними людьми, полягає в тому, щоб розвіяти ці сім шкідливих міфів.

моральне виховання

Важливі життєві уроки для вашої дитини

Є багато уроків, які б ви хотіли дати своїй дитині. Як батьки ви, безумовно, бажаєте, щоб ваш малюк виріс люблячою, доброю, щасливою й успішною людиною. Ви також хочете, щоб він любив і любили його. Діти швидко вчаться, і вам треба лише спрямовувати їх на правильний шлях. Давайте розповімо їм про важливі життєві орієнтири.

Правильні життєві навички не тільки роблять дітей сильними, а й готують до зустрічі з нашим величезним світом. Є багато важливих життєвих уроків, які можна дати своїм дітям, але в цій статті ми детально обговоримо вісім з них.

Усі заслуговують любові й поваги.

Вам необхідно дозволити дитині вільно висловлювати свої емоції. Огорніть її любов'ю й повагою та спонукайте до того, щоб ті ж прекрасні почуття вона проявляла й у ставленні до вас. Пам'ятайте, що, перш ніж діти покинуть свій дім і вийдуть у світ, батьки є для них головним зразком для наслідування. Свідомо чи ні, але ваша дитина вважає вас найкращим прикладом. Те, як ви поводитесь і чого очікуєте від дитини, впливає на її поведінку в майбутньому.

Труднощі роблять нас сильніше.

Допоможіть дитині зрозуміти й засвоїти, що труднощі лише загартовують її та вдосконалюють. Наприклад, не поспішайте допомагати, коли малюк не може намалювати що-небудь. Дозвольте йому вирішити проблему самому, це допоможе дитині розвинути власні навички. Ви ж можете надати йому інструменти, необхідні для виконання завдання. І тоді в майбутньому дитина зможе оперувати позитивними особистісними якостями.

Ми такі, як самі думаємо про себе.

У присутності дітей не висловлюйтеся про себе негативно. Не кажіть, яким «ледачим» чи «дурним» ви іноді буваєте. Ваш малюк може почати копіювати вас і про себе самого теж думати в негативному ключі. Ставте перед собою обдумані цілі й розповідайте та показуйте дитині, яким чином ви прагнете до їх реалізації та досягаєте наміченого. Так їй буде легше зрозуміти вас.

Усі ми люди і всі ми припускаємось помилок.

Навчіть дитину того, що в усіх бувають складні дні й моменти і всі можуть помилятись. Іноді нас збивають з пантелику поставлені завдання чи проблеми або ми просто розходимось у думках. Це треба розуміти та враховувати.

Важливо бути доброзичливими, навчитись вибачати.

Навчіть вашу дитину відгукуватись і допомагати іншим людям, можливо, їм знадобиться її підтримка, щоби впоратися з помилкою чи певною проблемою. Вашій дитині дуже важливо мати можливість спостерігати ваші здорові стосунки із друзями. Покажіть їй, наприклад, як у тяжку хвилину можна попросити у друзів емоційної підтримки і наскільки ви самі уважні до емоцій та проблем людей, які вас оточують.

Докладені зусилля завжди дають свої плоди (праця необхідна). Життя – це не завжди веселощі, і на кожному кроці нас підстерігають труднощі, які необхідно старанно долати. Розкажіть дитині про те, що у вашому житті є багато завдань, які ви виконуєте не тому, що вам це подобається, а тому, що ви очікуєте користі від їх виконання в довгостроковій перспективі. Укажіть дитині приклади тих робіт, які вам не подобаються, але ви виконуєте їх для того, щоб життя стало краще. Важливо, щоб дитина зрозуміла цінність вкладеної праці.

Учитися завжди корисно, і не варто зупинятись у цьому.

Ми не припиняємо вчитись навіть у літньому віці, адже життя – це невичерпне джерело пізнання. Дуже багато чого ми вчимось на власному досвіді, і знання, отримані таким чином, залишаються з нами довгі роки. Ви самі повинні весь час чогось учитись і проявляти допитливість, а також не залишати без уваги інтереси вашої дитини, щоб допомагати їй вивчати щось нове.

Важливо бути вдячним. Заохочуйте дитину казати «дякую» завжди, коли інші люди проявляють добре ставлення до неї або її сім'ї. Нехай дитина робить свій внесок у виконання домашніх або громадських робіт, при цьому завдання можуть бути дуже простими, наприклад, піти в магазин по хліб.

Насамперед час від часу нагадуйте дітям про те, що ви завжди будете поруч з ними, коли це необхідно, і завжди будете готові допомогти їм, якщо це знадобиться. Розкажіть дитині, що позитивний підхід і хороший настрій допомагають легше долати перешкоди, що виникають на життєвому шляху.

моральне виховання

Кiлькiсть переглядiв: 10